-
1 наближатися
= наблизитися1) to approach; to draw ( to come) nearer (to)2) ( ставати подібним до) to approximate (to) -
2 название
1) (действие) названня, на(й)менування; накликання, напрошення; скликання; срв. Называние;2) назва, назвище, назвисько, наймення, названня, (имя) ім'я (р. ім'я, им. мн. імена), й[і]мення (-ння). [«Сонце віри» - це почесна назва (Крим.). (Морова) «Утопія» передала свою назву всім подібним творам наступних віків (Л. Укр.). Назва (назвище) села (Київщ.). Письменство, варте цього наймення (Рада). Національне наймення (Доман.)]. Под -нием, по -нию - під назвою, на назву. Давать, дать -ние - давати, дати назву (наймення и т. п.) кому, чому, називати, назвати, нарікати, наректи кого, що. [Даю вам мення і названня (Самійл.). Мав звичай нарікати російський лібералізм «мельхіоровим» (Крим.)]. Носить -ние - зватися, мати назву. Получать, получить своё -ние - діставати, дістати, здобувати, здобути свою назву (своє наймення и т. п.), прибирати, прибрати собі назву. [Здобула від пана назвисько «дури несосвітенної» (Крим.). Якого більш у прозових творах буває елементу, котрий переважає, - од того вони й назву собі прибирають (Рада)]. Поступок, которому нет -ния - учинок; якому й назви не до[при]береш.* * *на́званоси́ть \название ние — зва́тися (зветься), назива́тися, ма́ти (носити) на́зву
одно́ (только) \название нье — одна на́зва, ті́льки на́зва (на́зви)
по \название нию — за на́звою
под \название нием — за (під) на́звою
См. также в других словарях:
уподібнюватися — (вподі/бнюватися), ююся, юєшся, недок., уподі/бнитися (вподі/бнитися), нюся, нишся, док., кому, чому, до кого – чого. 1) Ставати подібним до кого , чого небудь, схожим на когось, щось. 2) лінгв. Змінюючись під впливом суміжного, близького звука,… … Український тлумачний словник
наслідувати — 1) (кого що перейнявши, засвоївши, зображати, виражати з можливою точністю чиї н. дії, рухи, звуки тощо / ознаки, особливості чого н.); копіювати (наслідувати з максимальною точністю, у всьому); імітувати (кого майстерно наслідувати, зазв.… … Словник синонімів української мови
наближатися — а/юся, а/єшся і рідше набли/жуватися, уюся, уєшся, недок., набли/зитися, и/жуся, и/зишся, док. 1) Переміщатися на ближчу віддаль до кого , чого небудь. 2) Ставати близьким у часі; наставати. 3) Ставати подібним до кого , чого небудь, набувати… … Український тлумачний словник
асимілюватися — ю/ється, недок. і док. 1) з ким, чим. Ставати подібним до кого , чого небудь. 2) біол. Засвоюватися … Український тлумачний словник
наряджатися — I а/юся, а/єшся, недок., наряди/тися, ряджу/ся, ря/дишся, док. 1) у що, без додатка. Одягатися (перев. у святковий, гарний одяг). || розм. Одягатися в будь який одяг, надівати будь яке взуття. || перев. ким. Одягаючись, ставати подібним до кого … Український тлумачний словник
оскотиніти — ію, ієш, док., зневажл. Ставати подібним до скотини, втрачати людські риси … Український тлумачний словник
підроблятися — я/юся, я/єшся і підро/блюватися, ююся, юєшся, недок., підроби/тися, роблю/ся, ро/бишся; мн. підро/бляться; док. 1) під кого – що. Наслідуючи в чому небудь когось, щось, ставати подібним до когось, чогось. || Пристосовуватися до чиїх небудь смаків … Український тлумачний словник
переймати — а/ю, а/єш, недок., перейня/ти, перейму/, пере/ймеш, док., перех. 1) Зупиняти те, що рухається, перехоплювати його по дорозі, звичайно беручи в руки. || Брати щось із чиїх небудь рук у свої; перекладати з однієї руки в іншу. || Не даючи договорити … Український тлумачний словник
походити — I джу, диш, недок. 1) Належати за народженням до певної національності, класу, місцевості і т. ін.; вести свій рід, своє існування від кого , чого небудь. 2) тільки 3 ос. Виникати, утворюватися, з являтися як наслідок яких небудь подій, процесів … Український тлумачний словник
рівнятися — я/юся, я/єшся, недок. 1) до кого, з ким, розм. Бути або вважати, визнавати себе рівноцінним кому небудь у певному аспекті. 2) перен., на кого – що. Намагатися наслідувати чийсь приклад або кого небудь. 3) з чим. Бути однаковим із чимсь, подібним… … Український тлумачний словник
ріднитися — ню/ся, ни/шся, недок. 1) Вступати у родинні стосунки, зв язки з ким небудь. 2) перен. Ставати рідним (у 3 знач.) кому небудь, близьким духом, звичками, поглядами і т. ін. || Звикати до кого небудь, призвичаюватися до чогось, зживатися з кимсь,… … Український тлумачний словник
